Присвячена спадщині давньої духовної пісенної традиції, яка панувала з кінця XVI cт. на всій етнічній території українців та білорусів, – нотованим збірникам різних жанрів літургійного співу – ірмологіонам. В Ірмологіоні – першій нотованій книзі, було зібрано ірмоси як мелодичні та ритмічні моделі для тропарів канонів, звідси його масове поширення – як у церковній практиці, так і в навчальній. Слова у поетичному тексті нанизуються на нитку, як перли в коралях, чергуючись як мотиви орнаменту. Ірмологіони складалися в монастирях, кафедральних соборах, парафіяльних церквах. Значна частина збережених ірмологіонів – рукописна. На початку ХVIII ст. стали видаватися друковані нотні ірмологіони.

На аверсі монети вгорі розміщено напис УКРАЇНА, під яким стилізовано зображено позолочену сторінку (локальна позолота) Супрасльського ірмологіону (1598–1601 рр.) – найдавнішого нотолінійного рукопису, джерела літургійної спадщини і музики Київської Церкви, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського; ліворуч від сторінки – малий Державний Герб України, під яким рік карбування – 2020; номінал 20/ГРИВЕНЬ (праворуч від сторінки).

На реверсі монети у центрі зображено наповнений певною ритмікою, об’ємністю фігур хористів, які співають по нотах, фрагмент ікони “Воздвиження Чесного Хреста з родиною Яна Собеського” (1670–1689 рр.), що зберігається в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, та розміщено: стилізовані написи: ЗБІРНИК/ ЦЕРКОВНИХ ПІСНЕСПІВІВ/ ІРМОЛОГІОН (угорі) та ноти (під зображенням хористів).