Як колекціонери, ми звикли ретельно оглядати кожен міліметр банкноти в пошуках найменших ознак зносу. Поява сучасних складних захисних елементів — широких металізованих стрічок, голограм та фольгованих елементів — принесла не лише новий рівень захисту від підробок, але й чимало дискусій у середовищі нумізматів. Чимало колекціонерів помилково сприймають технологічні особливості виготовлення за серйозні пошкодження, що знижують грейд.
Технологія походження: чому з'являються заглиблення та заломи?
Під час виробництва паперу та друку банкнот із широкими захисними нитками готовий виріб часто зазнає локального натягу та тиску. Як зазначають експерти провідної сертифікаційної компанії PMG у своєму офіційному розборі, на поверхні таких купюр нерідко виникають специфічні заглиблення. На перший погляд вони можуть нагадувати звичайний вертикальний згин, проте вони формуються виключно під час виробничого процесу.
Аналогічна ситуація стосується і так званих «crimps» — характерних заломів на верхніх чи нижніх краях паперу. Згідно з даними Standard Catalog of World Paper Money, ці особливості виникають або на етапі виготовлення та зберігання паперової маси, або безпосередньо під час друку й пакування. Вони аж ніяк не є наслідком перебування грошового знака в обігу.
Вплив на грейд та статус EPQ
Головне питання, яке хвилює нумізматів: чи втрачає колекційний екземпляр свій високий статус через такі виробничі нюанси? Професійні грейдери запевняють, що наявність подібних вертикальних заглиблень чи крайових заломів не перешкоджає отриманню високої оцінки в діапазоні від Uncirculated до Choice Uncirculated — усе залежить від загального візуального стану екземпляра.
Більш того, омріяний статус EPQ (Exceptional Paper Quality) не знімається автоматично лише через присутність таких міток, якщо вони не мають критичного, надмірного характеру. Розуміння цих технологічних нюансів дозволяє правильно оцінювати стан колекційного матеріалу та уникати хибних висновків щодо його автентичності чи якості.
Vitalii Cherniuk - CEO World Banknote Store
