Серед колекціонерів досі побутує міф: якщо на банкноті є отвори від степлера — значить, це вже не UNC. Насправді все залежить від походження цих отворів, і грейдингові компанії давно виробили чітку позицію з цього питання.

Звідки беруться отвори від степлера

Найчастіше такі отвори зустрічаються на банкнотах Індії та Пакистану. Це наслідок банківської практики, яка десятиліттями існувала в цих країнах: банківські службовці скріплювали пачки банкнот степлером, щоб вони не розсипалися під час зберігання й перерахунку. Через величезні обсяги готівки це був швидкий і зручний спосіб організації грошових пачок — і мільйони банкнот потрапляли в обіг вже з двома характерними отворами від скоб.

З часом з'ясувалося, що такі проколи скорочують термін служби банкнот, підвищують ризик розривів і збільшують витрати на друк нових грошей. Тому в середині 2000-х Резервний банк Індії (RBI) заборонив банкам скріплювати банкноти степлером і рекомендував використовувати паперові стрічки чи спеціальну пакувальну стрічку замість цього.

Ключовий момент: ці отвори з'являлися до того, як банкнота потрапляла в обіг — тобто вони є частиною історії випуску банкноти, а не наслідком її подальшого використання чи пошкодження власником.

Що кажуть грейдингові компанії

Це не просто думка колекціонерів — це задокументована позиція індустрії. Класичний стандарт грейдингу банкнот прямо вимагає: слова «pinholes», «staple holes», «trimmed» тощо завжди повинні додаватися до опису ноти, і при цьому визнається, що певні країни рутинно скріплювали свої банкноти степлером ще до випуску в обіг, тому в таких випадках опис може включати примітку на кшталт «usual staple holes».

Але найголовніше формулювання звучить так: суть цього правила полягає в тому, що не можна знижувати загальну оцінку ноти з дефектами лише через самі ці дефекти — опис завжди повинен вказувати конкретні дефекти, але це не привід автоматично занижувати grade.

Тобто офіційний підхід індустрії: staple holes at issue — це атрибут випуску, а не дефект стану, і на технічну оцінку grade він не впливає.

PMG на практиці: окремий стандартизований коментар

Провідна грейдингова компанія PMG (Paper Money Guaranty) має спеціальний стандартизований коментар на своїх слабах — «Staple Holes at Issue». Цей коментар супроводжує ноти, які отримують повноцінні високі оцінки UNC, включно з престижною позначкою EPQ (Exceptional Paper Quality, що засвідчує оригінальний, незмінений папір без пресування, ремонту чи хімічного очищення).

На ринку регулярно з'являються приклади банкнот з таким коментарем при цілком «здорових» оцінках:

  • Індія, 10 рупій 1962 (P-40b) — PMG 65 EPQ, з приміткою продавця «Uncirculated. PMG 65 EPQ. Staple Holes at Issue»
  • Пакистан, 1 рупія 1974 (P-24) — сертифікована PMG як UNC, з коментарем «Staple Holes at Issue»
  • Індія, 100 рупій (P-44, ND 1957-62) — PMG 63, з приміткою «Staple Holes at Issue»
  • Алжир, 5 динарів 1964 (P-122a) — PMG 63, з коментарем «Staple Holes»
  • Пакистан, 100 рупій (P-18a) — продавалась з приміткою «usual staple holes, prefixes vary», що прямо відсилає до стандартної формули з правил грейдингу

Головний висновок

Якщо отвори від степлера — це наслідок стандартної практики випуску (як у випадку з індійськими та пакистанськими банкнотами), то це:

  1. Не знижує грейд нижче UNC — грейдингові компанії на кшталт PMG офіційно присвоюють таким нотам оцінки 63–67 EPQ і вище;
  2. Обов'язково зазначається в описі — як атрибут «Staple Holes at Issue», а не як дефект стану.

Ситуація інша, якщо отвори — результат пізнішого втручання (наприклад, банкноту зшили вже після випуску, під час зберігання в колекції чи архіві). У такому разі це справді розглядається як пошкодження і має знижувати оцінку. Різниця — саме в походженні отворів, а не в їхній наявності самій по собі.

Vitalii Cherniuk - CEO World Banknote Store